THE EFFECT OF NITROGEN OXIDE AND ITS METABOLITES ON THE HUMAN ORGANISM, THE ROLE IN THE ORIGIN OF PATHOLOGICAL PROCESSES
DOI:
https://doi.org/10.30890/2709-2313.2025-44-02-019Keywords:
nitric oxide II, nitrites or nitrates, antimicrobial effectAbstract
An important biological mediator of physiological processes in the human body is nitric oxide II (NO), which regulates blood pressure and antimicrobial protection. NO has a short half-life (2–50 sec). In living organisms, NO is quickly converted into metReferences
Бондаренко В. М., Виноградов Н. А., Малеев В. В. (1999) Антимикробная активность оксида азота и ее роль в инфекционном процесе. Журнал микробилогии, эпидемиологии, иммунобио¬ло¬гии. 5: 61–67.
Виноградов Н. А. (1998) Антимикробные свойства окиси азота и регуляция ее биосинтеза в макро¬орга¬низ¬ме . Антибиот. химиотер. Т. 43, 2: 24–29.
Горобец Н. М., Серкова В. К. (2005) Стабильные метаболиты оксида азота у больных с артериальной гипертензией. Український терапевтичний журнал. 2: 22–24.
Комаревцева Е. В. (2008) Роль оксида азота и сосудистого эндотелиального фактора роста в генезе узловой тиреоидной патологии. Український медичний альманах. Т. 11, 6: 90–94.
Кульчицький О. К. Система оксиду азоту та вік (2005) Буковинський медичний вісник. Т. 9, 2: 143–144.
Кутько І. І., Фролов В. М., Рачкаускас Г. С. (2006) Глутаргін як засіб корекції порушень обміну оксиду азоту в хворих на параноїдну шизофренію з терапевтичною резистентністю. Український медичний альманах. Т. 9, 3: 93–96.
Майданник В. Г., Бурлака Є. А., Хайтович М. В. (2006) Метаболізм радикальних форм кисню та оксиду азоту в мітохондріях (огляд літератури). Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2: 126–137.
Максимович Я. С., Дробінська О. В., Остапченко Л. І. (2009) Роль системи оксиду азоту в динаміці розвитку і загоєння стресіндукованих уражень слизової оболонки шлунка щурів. Медична хімія / Medical Chemistry. Т. 11, 2: 5–10.
Невзорова В. А., Зуга М. В., Гельцер Б. И. (1998) Роль окиси азота в регуляции ле¬гочных функцій. Терапевтический архив. Т. 69, 3: 68–73.
Осипов А. Н., Борисенко Г. Г., Казаринов К. Д., Владимиров Ю. А. (2000) [и др.] Оксид азота, гемо¬гло¬бин и лазерное облучение. Вестник Российской АМН. 4: 48–52.
Олещук О. М. (2012) Оксид азоту та жовчовиділення. Вісник наукових досліджень. 2: 85–88.
Омельченко О. Є. (2009) Роль оксиду азоту в зниженні захисної слизової оболонки шлунка за умов гострого стресу в щурів з різним типом реагування. Медична хімія / Medical Chemistry. Т. 11, 3: 80–82.
Пікас О. Б. (2007). Стан оксиду азоту (ІІ) у плазмі крові ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень. Галицький лікарський вісник. Т. 14, 3: 54–55.
Пікас О. Б. (2006) Роль Оксиду азоту (ІІ) і гіпоксії в розвитку фіброзно-кавернозного туберкульозу легень. Буковинський медичний вісник. Т. 10, 3: 63–66.
Блажко В. І., Єфимов В. В., Бондар Т. Н., Талай І. В. (2005) Роль оксиду азоту в реакції адаптації до гіпоксії у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень. Український терапевтичний журнал. 2: 52–55.
Рывкин А. И., Андрианова Е. Н., Решетова Т. Г., Побединская Н. С. (2003) Роль оксида азота и эндотелиальной дисфункции в генезе респираторных нарушений при бронхиальной астме у детей. Педиатрия. 6: 13–17.
Савка Т. М. (2009) Вплив меланіну на активність NO – синтазної системи та процеси ліпопероксидації за умов експериментального ульцерогенного коліту. Практична медицина. 2: 64–69.
Сиренко И. А., Шматько С. А. (2006) Особенности L – аргининзависимого синтеза азота у детей и подростков, больных туберкулезом органов дыхания. Український пульмонологічний журнал. 1: 63–65.
Фролов В. М., Кутько І. І., Рачкаускас Г. С. (2007) Характеристика обміну оксиду азоту в імунокомпетент-них клітинах при параноїдній шизофренії з терапевтичною резистентністю. Український медичний альманах. Т. 10. 1: 162–172.
Ященко Ю. Б. (2006) Метаболіти оксиду азоту як діагностичний маркер легеневої ендотеліальної дисфункції при гострому ураженні легенів у новонароджених. Перинатология и педиатрия. 2: 26–30.
Abraham P., Indirani K., Desigamani K. (2005) Nitro–Arginine Methyl Ester, A Non–Selective Ingibitor of Nitric Oxide Synthase Reduces Ibuprofen–Induced Gastric Mucosal injury in the rat. Digestive diseases and sciences. Vol. 50: 1632–1640.
Christopherson K. S., Bred D. S. (1997) Nitric oxide in excitable tissues : physiological roles and disease. J. Clin Invest. Vol. 100: 2424–2429.
Clini E., Cremona G., Campana M. (2000) Production of endogenious nitric oxide in chronic obstructive pulmonary disease and pacient with cor pulmonale. Am. J. Respir. Crit. Care Med. Vol. 162: 446–450.
Chang-Li Wei, Wei-Min Hon, Kang-Hoe Lee, Hoon-Eng Khoo. (2005) Сhronic administration of aminoquanidine reduces vascular nitric oxide production and attenuates liver damage in bile ductligates rats. Liver International. Vol. 20, 1.3: 645–656.
Lou Y. K., Wen C., Li M. [et al.] (2001) Decreased renal expression of nitric oxide synthase isoforms in adrenocor-ticotropin-induced and corticosterone–induced hypertension. Hypertension. Vol. 37: 1164–1170.
Wanchu A., Khullar M., Sud A., Bambery P. (2000) Elevated nitric oxide production in patients with primary Sjogren’s syndrome. Clin. Rheumatol. Vol. 19, 5: 360–364.
Blitzer M., Loh E., Roddy M. [et al.] (1996) Endotheliumderived nitric oxide regulates systemic and pulmonary vascular resistance during acute hypoxia in humans. J. Am. Coll. Cardiol. Vol. 28: 591–596.
Uribe R. M., Lee S., Rivier C. [et al.] (1999) Endotoxin stimulates nitric oxide production in the paraventricularis nucleus of the hypothalamus through nitric oxide syntha¬se. Correlation with hypothalamo-pituitary–adrenal axis activation. Endo¬crino¬logy. Vol. 140: 5971–5981.
Riemer R. K., Buscher C., Bansal R. K. [et al.] (1997) Increased expression of nitric oxide synthase in the myometrium of the pregnant rat uterus. Am. J. Physiol. Vol. 272, 6: 1008–1015.
Delen F. M., Sippel J. M., Osborne M. L. [et al.] (2000) Increased exhaled nitric oxide sn chrjnic bronchitis : Comparison with astma and COPD. Vol. 117, 3: 695–701.
Goldstein S. (2008) The chemistry of peroxynitrite: implications for biological activity. Methods Enzymol. Vol. 436: 49–61.
Kharitonov S. A., Logan–Sinclair R. B., Busset C. M. (1994) Peak expiratory nitric oxide differences in men and women: Relation to the menstrual cycle. Br. Heart I. Vol. 72: 243–245.
Engelman D., Watanabe M., Maulik N. [et al.] (2007) L-arginine reduces endothelial inflammation and myocardial stunning during ischemia reperfusion. 4 th Congress of the International Union Against Tuberculosis and Lung Disease, Europe Region (June 27–30 2007). Riga. Riga, 2007: 82.
Lowenstein C. I., Dinerman I. L., Snyder S. H. (2004) Nitric oxide : a physiologic messengers. Ann. Int. Med. Vol. 120: 227–237.
Arzumanian V., Stankevicius E., Laukeviciene A., Kevelaitis E. (2003) Mechanisms of nitric oxide synthesis and action in cells. Medicina. Vol. 39, 6: 535–541.
Nathan C., Xie Q. W. (1994) Nathan C. Regulation of biosyntesis of nitric oxidy. J. Biol. Chem. Vol. 269: 13725–13728.
Nijkamp F. P., Folkerts G. (1995) Nitric oxide and bronchial hyperresponsiveness. Arch Int. Pharmacodyn. Ther. Vol. 329, 1: 81–96.
Dietz N. M., Rivers Y. M., Effener S. E. [et al.] (1994) Nitric oxide contributes to the rise in foream blood flow during mental stress in humans. J. Physiol. Vol. 480, 2: 361–368.
Dweik R. A., Laskowski D., Abu – Soud H. M. [et al.] (1998) Nitric oxide synthesis in the lung : regulation by oxygen through a kinetic mechanism. J. Clin. Invest. Vol. 101: 660–666.
Walker G., Pfeilschifter J., Otten U. P., Kunz U. (2001) Proteolytic cleavage of inducible nitric oxide synthse (i–NOS) by calpain. J. Biochim. Biophys. Acta. Vol. 1568: 216–224.
Tatemichi M., Ogura T., Sakurazawa N. [et al.] (2003) Role of inducible nitric oxide synthase in the development and healing of experimentally induced gastric ulcers. Int. J. Exp. Path. Vol. 84: 213–220.
Takeuchi K., Hatazawa R., Tanigami M. [et al.] (2007) Role of endogenous nitric oxide (NO) and NO synthases in healing of indomethacin–induced intestinal ulcers in rats. Life Sciences. Vol. 80: 329–336.
Singh S., Evans T. W. (1997) Nitric oxide, the biological mediator of the decade : fact or fiction? Eur. Respir. J. Vol. 10: 699–707.
Sarih M., Souvannavong V., Adam A. (1999) Nitric oxide synthase induced macro¬pha¬ge death by apoptosis. Biochim. Biophys. Res. Comm. Vol. 193, 3: 503–507.
Schaul P. W., North A. J., Brannon T. S. (1995) Prolonged in vivo hypoxia enhances nitric oxide synthase type 1 and type III gene expression in adult rat lung. Am. J. Res. Cell. Mol. Biol. Vol. 13: 167–174.
Stein B., Eschenhaden T. (1998) Increased expression of constitutive nitric oxide synthase III, but not inducible nitric oxide synthase II, in human heart failure. J. Am. Coll. Cardiol. Vol. 32, 5: 1179–1186.
Naseem S. A., Kontos M. C., Rao P. S. [et al.] (1995) Sustained inhibition of nitric oxide by G–nitro–L–arginine improves myocardial function following ischemia / reperfusion in isolated perfused rat heart. J. Mol. Cell Cardiol. Vol. 27, 1: 419–426.
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 Authors
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
